655. Стільки книг у моїй бібліотеці iBooks, не рахуючи кількох суто паперових. З них трохи більше сотні прочитані й залишені на випадок, якщо доведеться до них повернутися. Більшість книг — це нон-фікшн, і лише зовсім трохи художньої літератури.
Але що можна зробити з п’ятьма сотнями книг? За скільки місяців реально їх прочитати? І що важливіше — що корисного можна з них винести?
За роки читання нон-фікшн книг я виробив критерії, за якими відсіюю книги й виділяю на кожну рівно стільки часу, скільки потрібно, щоб отримати відповіді на запитання, задоволення від читання або розширення кругозору. Ось на що я звертаю увагу:
Анотація та зміст
Анотація — мабуть, перший блок тексту, який ви прочитаєте за задумом автора. Ідеальна анотація — як трейлер до фільму, добре, якщо вона мотивує до подальшого дослідження.
Наступний крок після анотації — проаналізувати зміст. За ним часто можна зрозуміти, на які питання відповідає книга, яке в ній співвідношення теорії й практики, кількість сторінок і структура викладу.
Якщо в змісті є пункт «Використана література», це ознака серйозної книги, автор якої поважає першоджерела і не написав її «з голови».
На які питання може відповісти книга?
Нон-фікшн безглуздо читати «просто так», для цього значно краще підходить художня література. Читання нон-фікшн книги краще починати з визначення питань, на які вона може відповісти.
Часто нон-фікшн книги мають дуже промовисті назви — «Як усе встигати», «Як навести лад у справах». І так само часто такі книги не відповідають навіть на це питання, не кажучи вже про інші.
Не обов’язково в усьому погоджуватися з автором
Корисніше навіть зовсім із ним не погоджуватися. Так можна вступити з ним в уявний діалог і дізнатися щось нове або, навпаки, укорінитися у власних переконаннях.
Більшість книг, які на мене вплинули, спочатку здавалися мені суперечливими, а описані в них ідеї — помилковими.
Так, можна не читати
Немає сенсу змушувати себе продовжувати читати книгу, яка вичерпала себе. Немає сенсу читати від кірки до кірки, якщо ви не отримуєте від цього задоволення.
Іноді достатньо прочитати один розділ, щоб зрозуміти основну ідею книги.
Конспект
Якщо книга відповіла на ваші запитання або породила нові, найкраще, що можна зробити, — написати за нею конспект. І неважливо, поділитеся ви ним із кимось чи складете його для себе. Головне — зробити результат прочитання «живим», щоб він працював на вас.