Континентальна частина + острів Лефкада + півострів Пелопоннес Від Греції я не очікував нічого особливого. У голові вже сформувалися затерті образи: острови, нашпиговані білосніжними будиночками із синіми дахами, пляжі, брудні й депресивні міста. Але буває, що чим нижче опускається планка очікувань від країни перед поїздкою, тим більше нею потім можна захопитися. З Грецією в мене сталося саме так.

Маршрут

Складаючи опорні точки маршруту, я виділив лише два місця, заради яких поїздка мала відбутися: Афіни й Метеори. На моє щастя, ці точки розташовані в різних частинах країни. У процесі подорожі маршрут з однієї точки в іншу перетворився на своєрідне коло всією країною завдовжки майже 2500 км і тривалістю 6 днів.

Водіння

— Що мені потрібно знати як водієві в Греції? Які тут особливості? — Особливість одна — навколо тебе самі греки. — Окей, що це означає? — Це означає, що для них траса — це їхня територія, як двір чи рідна вулиця. Вони можуть не дивитися по боках, виїжджаючи звідкись. Ти тут гість. Особливо характерно це для глибинки. Що ж насправді? Виявилося, що греки — одні з найакуратніших водіїв, яких я зустрічав. Рух в Афінах щільний, швидкість у межах 60-110 км/год. В усій іншій Греції машин у рази менше. На платних магістралях або сільських дорогах можна їхати хвилин двадцять і не зустріти жодної машини. Покриття хороше, знаків багато, швидкісні обмеження адекватні. На дорогах у Греції є цікава особливість: водії тримаються ближче до узбіччя або взагалі їдуть самим узбіччям у межах дозволеної швидкості. Схоже, це для того, щоб ті, хто перевищує на 20+ км/год, могли безперешкодно їх обганяти, не перетинаючи подвійну суцільну. Вперше бачу таку масову взаємодопомогу. До скарбнички взаємодопомоги — зустрічні машини попереджають про поліцію попереду, «моргаючи» дальнім світлом.

Їжа

Їжу, з якою я познайомився в Греції, можна поділити на 3 типи:

• сніданки в готелях
• фастфуд
• якісна грецька кухня Із сніданками все просто — яйця, омлет, овочі, салати, випічка й інші солодощі. Фастфуд у Греції представлений кількома місцевими стравами. Курячі або свинячі шашлички на дерев’яних шпажках — сувлакі. Варіація шаурми — гірос. І в меншості — бургери й хотдоги. Якщо збираєтеся їздити країною, харчуватися доведеться переважно фастфудом, у глибинці представлений тільки він. Практично в кожному закладі пропонують грецький салат, причому варіацій у нього дуже багато. Двох схожих у різних місцях я не їв. В Афінах величезна кількість барів, кафе й ресторанів з чудовою кухнею, один із них — Mani Mani (https://goo.gl/maps/kw3bsfVXBcR2), тут смачно й затишно. Мандарини, апельсини, лимони й оливки ростуть на деревах, але їсти їх не варто.

Люди

Люди добрі й чуйні. Туристів наприкінці грудня було небагато, російську мову чув лише двічі й один раз українську.

Пізній вечір. Дощ. До Каламати лишалося майже 200 кілометрів шляху, як раптом зникла будь-яка видимість через лобове скло. Таке враження, що двірники просто розмазували шар мастила по склу, і воно від світла фар зустрічних машин світилося, як полотно в кінотеатрі. Зупинилися майже навпомацки біля заправки, під’їжджати до якої довелося, орієнтуючись на великий світний логотип. Заправник узявся допомагати, активно відмиваючи щіткою те, що було на склі, і не хотів брати за допомогу навіть символічні гроші.

Ціни

• $200 квиток в обидва боки (Київ-Афіни)
• $60 готель за ніч, 3-4 зірки зі сніданком
• $500 прокат машини з пальним
• $30 середній чек за вечерю

Хронологія

День 1 (24 грудня)

Афіни

• Гуляти Акрополем
• Проводити рукою по тисячолітніх стінах
• Їсти вишукану їжу
• Пити в галасливому барі
• Фотографувати старі машини
• Пити каву в Mikel
• Відшукати щось цінне на барахолці в арабів
• Уникати наркомансько-пакистанського району

День 2 (25 грудня)

Храм Посейдона

Величні руїни храму на мисі Суніон. Потрапити на територію можна лише з 8:00 до 15:00, але й в інший час на храм і море навколо нього відкривається чудовий краєвид.

Арахова

Невелике гірське селище посеред нічого. Географічно це гірський серпантин, забудований невеликими однотипними будиночками. Паркуватися довелося за два кілометри від центру. Дуже туристичне місце, але не позбавлене індивідуальності.

Дельфи

Давнє місто на південному схилі гори Парнас. Краще приїжджати, коли відкрита археологічна територія (8:00-15:00), інакше втратите можливість насолодитися епічним видом із руїн театру на долину. За день краєвид за вікном і погода змінювалися кардинально, 200 км шляху перетворилися на умовні 1000 км, дивіться самі…

День 3 (26 грудня)

Метеори

Це одне з тих місць, заради яких уже можна їхати до Греції. Неймовірні скелі заввишки до 600 м біля Фессалійської рівнини. Виглядають вони так, ніби скелі відкололися від гори й пішли у своїх справах, повільно за людськими мірками, як можуть іти камені. Метеори в перекладі з грецької — «ті, що ширяють у повітрі». Упродовж історії на цих скелях розташовувалися 24 монастирі. Зараз же залишилося лише 6: 4 чоловічі та 2 жіночі. Побувавши там, мене зовсім не дивує цифра «24 монастирі», це місце з дуже сильною енергетикою, яку, як мені здається, відчує кожен.

День 4 (27 грудня)

Острів Лефкас (Лефкада)

Один із небагатьох великих грецьких островів, на який можна заїхати машиною мостом. Сам по собі острів мало чим цікавий, окрім скелястих пляжів і води лазурового кольору.

Найвища точка острова

Храм Profitis Ilias Lefkada

Друге найпам’ятніше місце в Греції після Метеор. Від пляжу проїхати кілометрів тридцять серпантином — і ви вже на вершині гори. Якщо дивитися вдалину, а не під ноги, відчуття таке, ніби перебуваєш на борту літака — хмари пропливають під тобою, вітер норовить збити з ніг і дихається так легко, як ніколи раніше.

Водоспади

За пів години їзди від попереднього місця в гірській ущелині можна знайти кілька невеликих, але дуже мальовничих водоспадів. Яскрава осіння природа, дзюрчання води й відсутність людей

День 5 (28 грудня)

Патри

Велике портове місто, як і багато грецьких міст, брудне й сіре на околицях і стає затишнішим у міру наближення до історичного центру. Щоб потрапити до Патр із континентальної Греції, варто проїхатися вантовим мостом через Коринфську затоку, що з’єднує півострів Пелопоннес із рештою Греції. Міст має можливість подовжуватися на 35 мм на рік, щоб встигати за рухом півострова. Будівництво мосту коштувало 630 млн євро, а зараз проїзд ним обійдеться в 13,3 євро з легкової машини.

Олімпія

Судячи з інформації, чудове місце для відвідування, але о 22:14 там робити нічого, можете мені повірити.

Каламата

Дуже затишне місто, перше таке за всю подорож.

День 6 (29 грудня)

Спарта

Руїни давнього міста-держави Спарта. Зараз на території міста ростуть оливкові дерева, і воно виглядає радше як сад, ніж епічне історичне місце.

Нафпліон

Романтика й затишок — цими словами хочеться охарактеризувати місто Нафпліон. Багато хто вважає його наймальовничішим містом Греції. Морський підступ до міста захищає венеційський форт на крихітному острові Бурдзі. Над історичним центром нависає фортеця Паламіді, що вчепилася за пагорб заввишки 216 м. Щоб піднятися до неї, доведеться подолати 921 сходинку. За невеликий період своєї історії містом володіли французи, італійці, турки, греки. Правителі змінювалися приблизно кожні сто років і, схоже, кожен народ залишив щось своє в характері міста.

День 7 (30 грудня)

Епідавр

Давнє місто в Греції на північному сході Пелопоннесу, на східному узбережжі Арголідського півострова. На території комплексу найбільший інтерес становить театр, збудований у IV столітті до н.е. і пізніше відновлений. Підніміться нагору й прислухайтеся до тихої мови людей на сцені.

Ну як?

Греція вразила дорогами, природою й історичними місцями. Але є в ній щось в’януче, ніби свідчення того, що колись велике перетворюється на пил, щоб рано чи пізно знову стати великим. Думаю, у цих «гойдалках» і є вся Греція.