Оптиміст каже, що склянка наполовину повна, песиміст — що наполовину порожня, а стоїк каже: «Як круто, що у світі взагалі є склянки» Стоїцизм — антична філософська школа, у якій відсутня релігійна складова. Етимологічно «стоя» — це відкрита галерея з колонами. Припускають, що саме біля однієї з таких галерей збиралися перші стоїки у другому столітті до нашої ери, звідки й пішла назва філософської течії. Ідея стоїцизму в тому, щоб, демонструючи соціальний оптимізм, іти вперед, виконувати свою соціальну роль, розвиватися професійно й особистісно, водночас зберігаючи неупереджене ставлення до життєвих труднощів. Ключова проблема стоїцизму сьогодні — картина світу античних стоїків украй архаїчна через відсутність сучасних знань про навколишній світ і науку. Більшість людей, які вивчають стоїцизм, розглядають його з історичної точки зору, не відриваючи від античного середовища, у якому він розвивався. Уявіть, якби у світі не лишилося жодного буддиста і нам довелося б вивчати буддизм лише за книжками, написаними дві тисячі років тому. Стоїцизм як філософська течія зараз радше мертвий, ніж живий. Але не варто звинувачувати в цьому істориків: їхня робота не в адаптації, а у вивченні. Адаптацією мають займатися практики. Стоїки стверджують, що людська особистість автономна. Їй не потрібен зв’язок із чимось загальноколективним, щоб відчувати щастя й розвиватися. Розумові не потрібен бог чи наставник, щоб зрозуміти, як людині слід жити. Основа стоїцизму з точки зору особистості — самоаналіз. Є в стоїків і визначення, які нам можуть здатися надто міфологічними.
- Всесвіт — це полум’я, але не хаотичне, а розумне полум’я.
- Світова пожежа час від часу приходить і знищує всесвіт, після чого все народжується заново.
- Усе, що відбувається, має пояснення, уже відбувалося нескінченну кількість разів у минулому і відбуватиметься в майбутньому.
- Наші вчинки неминучі. Стоїки не аскети й не самітники, навпаки, вони вважали, що повне зречення багатства й благ цивілізації є своєрідним філософським «понтом». Марк Аврелій казав: «Іноді мені хочеться все кинути й поїхати жити в село, але я імператор, мій обов’язок полягає в тому, щоб піклуватися про імперію, і якщо я цього обов’язку не виконаю, то буду дискваліфікований і як мудрець, і як філософ, і як людина. У мене не буде жодного шансу на щасливе й безтурботне життя в селі».
Перешкода на шляху і є самим шляхом Для стоїків вкрай важливо слідувати своїй природі, своєму шляху. У моєму розумінні шлях у стоїків схожий на поняття «дао» у східних філософіях.
Про час
Усе, що з нами сталося, уже поза межами нашого контролю, тому все, що ми можемо робити зі своїм минулим, — це осмислювати його. Щодо минулого варто бути повним фаталістом. До теперішнього теж слід ставитися більшою мірою фаталістично, бо ми не можемо змінити теперішнє: це те, що маємо, те, до чого привело наше минуле. Не варто бути фаталістом лише щодо майбутнього, бо легко відрізнити погане майбутнє від хорошого. Хороше майбутнє — це те, де я слідую своєму шляху, і саме до цього варто прагнути.
Як ставитися до інших людей?
Усі навколо певною мірою мудаки, такі самі, як і ми самі. Тому до людей слід ставитися з терпінням і розумінням.
«Виходячи в місто, треба пам’ятати, що ти погана людина, яка йде до поганих людей»
Луцій Анней Сенека «Ти людина лише тоді, коли ти серед інших людей»
Марк Аврелій «Найкращий спосіб помститися іншій людині — не бути таким, як вона»
Марк Аврелій
Психологічні техніки стоїків
Негативна візуалізація
Ця практика передбачає роздуми про те, що в будь-якій життєвій ситуації все могло б бути значно гірше. Вона допомагає нам усвідомити, що того, що ми маємо, достатньо або навіть із надлишком для щастя. Даша їде на відпочинок поїздом, у вагоні спекотно й погано пахне, телефон розряджений і зарядити його ніде, доводиться спостерігати, як немовлята, що кричать, перекрикують напідпитку робітяг. Неприємна ситуація, у якій складно знайти привід для радості. Що б у цій ситуації думав стоїк? «Адже все могло бути значно гірше — я міг би взагалі не їхати на відпочинок, добре, що не загубив свій телефон, коли поспішав на поїзд, добре, що…»
Перешкода на шляху стає самим шляхом… Кожна перешкода — це можливість щось виправити у своєму житті
Дзен-буддійська притча Що найгірше може статися?
Дихотомія контролю
Практика полягає в розподілі всього на світі на дві категорії: те, що ми можемо контролювати, і те, що перебуває поза нашим контролем. Переживати й робити якісь дії варто лише щодо того, що ми можемо контролювати. Напружуватися через те, що на Землю летить метеорит, — безглуздо. У реальному житті є безліч речей, які неможливо однозначно віднести до першої чи другої категорії. Для таких речей підходить наступна практика. Рома збирається перемогти у спортивному турнірі. Він може готуватися місяцями, виступити чудово, але зрештою стати жертвою несправедливого суддівства. І тоді напевно прийде розчарування.
Інтерналізація цілей
Практика передбачає постановку правильних цілей, відокремлення важливого від неважливого. Якщо Рома поставить собі за мету добре виступити на змаганнях, а не виграти їх, мета повністю перейде під його контроль. Якщо він програє, розчарування не буде, бо він виступив гідно, зробив усе, що від нього залежало, — мету виконано.
Практика самообмеження
Полягає в періодичній відмові від якихось благ на короткий час. Ідея в тренуванні перед труднощами: людина, яка знає, як жити в штучно обмежених умовах, не надто засмутиться, коли потрапить у такі умови не зі своєї волі. Луцій Анней Сенека, наприклад, будучи багатою людиною, міг ставити собі за мету один день на тиждень їсти лише чорний хліб і пити лише воду.
+Засновано на лекції «Про стоїцизм — Мартинов Кирило Костянтинович (доцент, НДУ ВШЕ)»
+## Більше про стоїцизм